Доля знайдених у Луцьку останків ціною в 120 тисяч

5 січня 2016-го в м. Луцьк відбулося засідання круглого столу з приводу дослідження, ексгумації та перепоховання виявленої цього літа братської могили розстріляних у 1941-му біля Луцької тюрми мирних жителів.

Про це пише видання Волинь Post.

Повідомляється, що братську могилу знайшли на території Старого міста ще в липні 2016-го, і ось тільки тепер представники місцевого самоврядування та фахівці-історики зібралися, щоб обговорити подальші дії та варіанти розвитку подій.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької ради Петро Троневич розповів, що в минулому році відділ залучали до реконструкції центральних вулиць Старого міста. Під час цих робіт і виявили могилу.

За круглим столом було встановлено, що для розвідки, а також досліджень останків треба приблизно 120 тис. гривень. Можна сказати, це було основною темою засідання. «Гроші повинні виділити міська та обласна рада, так як мова йде про розстріляних мирних жителів з 36 сіл», - вважає представник Інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук.

У свою чергу, історик Оксана Сущук заявила, що Луцька міськрада виділяти кошти не зобов'язана. Дослідження правильно було б проводити з дозволу Міністерства культури і ОДА. Логічним було б вимагати кошти тільки з обласного бюджету, адже роботи проводилися на території пам'ятки, яка перебуває у власності Волинської обласної ради та управляється ОДА.

Керівництво заповідника, мабуть, на себе відповідальність брати не хоче. Заступник директора історико-культурного заповідника Віктор Баюк зміг лише підкреслити необхідність проведення подальших робіт фахівцями. Тому гроші, звичайно ж, необхідні.

Цікавим є той факт, що поховання розстріляних шукають не перший рік. Вищезгаданий Віктор Баюк разом з Олексієм Златогорским, директором спеціалізованої установи «Волинські Старожитності» (представник ВГО «Союз «Народна Пам'ять» на Волині) вже майже 20 років шукають братську могилу розстріляних. «Місцеві жителі давно вказували на можливі місця могили і дана територія заповідника теж була в їх числі» - повідомляє Олексій Златогорський.

Зважаючи на ймовірне розташування місця масового поховання в даній місцевості, виглядає правильним проведення розвідок до початку земляних робіт з реконструкції вулиць.

Крім того, при виявленні місця масового поховання обов'язково повинні бути повідомлені і правоохоронні органи і місцеві органи культурної спадщини, як на засіданні і говорила Оксана Сущук. Тільки неухильне дотримання вимог нормативних документів дозволить планомірно і ґрунтовно підійти до питання ексгумації та перепоховання, враховуючи і розташування нововиявленої братської могили на території пам'ятки.

Історики-фахівці круглого столу також стверджують, що на цьому місці знаходиться місце поховання саме в'язнів Луцької тюрми, розстріляних ще в 1941 році органами НКВС. Але як знати напевно? Вони просто зачепили могилу, подивилися, що там є людські останки і закопали назад.

Замість того, щоб своєчасно скласти і підготувати потрібні документи і зробити все як годиться, по совісті і закону, учасники круглого столу чекали півроку, а тепер мимоволі виставили себе не в непривабливому світлі.

Невже на загиблих просто хочуть заробити? Чи це безневинна помилка в послідовності дій?

У будь-якому випадку, для планомірності роботи і усунення форс-мажорів слід було б з самого початку вивчити і розвідати територію. Зробивши так в даній ситуації можна було б з самого початку уникнути конфлікту і спільними зусиллями, як годиться, ексгумувати і перепоховати останки загиблих.

Своїми роздумами з приводу «круглого столу» поділився перший заступник голови правління ВГО «Союз «Народна Пам'ять» Володимир Дорофєєв:

«Знахідки подібних поховань на Західній Україні не поодинокі – періодично їх знаходять під час будівельних та інших земляних робіт. Наявність великої концентрації таких розстрільних ям саме в західних областях України зумовлена тим, що в 1941 році в'язниці в містах, приєднаних у 1939 році територій, були переповнені «ворогами народу». І під час стрімкого відступу Червоної Армії від західних кордонів на схід, в'язні тюрем були поспіхом розстріляні. Дивує і обурює наявність у таких похованнях високого відсотка останків жінок. Як правило, перепоховання подібних братських могил виконувалося громадськими організаціями при матеріальній підтримці благодійників. На Луцькому круглому столі прийнято правильне адекватне рішення. Перепоховання повинно бути здійснено фахівцями при матеріальній підтримці органів місцевого самоврядування. Будемо сподіватися, що робоча група, яку вирішено створити, подбає про юридичну сторону справи і знайде кваліфікованого виконавця, яким цілком могло б бути місцеве комунальне підприємство «Волинські Старожитності».

Не залишила без уваги і пропозиція круглого столу з приводу взяття зразків ДНК у загиблих:

«Про дану ситуації можу сказати наступне: припущення, що прозвучало на круглому столі про необхідність взяття від останків людей, які загинули 76 років тому аналізу ДНК, викликає великий сумнів. Я не чув, щоб такі роботи у нас десь проводилися. Єдина база даних, яка існує в країні на даний момент – по АТО. Тому з чим порівнювати ДНК загиблих в той період? Потрібні прямі нащадки, яких, швидше за все, вже немає в живих. Онуки і правнуки – чи знайдуться? Навіть при успішному виведенні ДНК профілю – збіги будуть часткові і неточні. Та й мова може піти вже не про 120 тисяч, а про мільйони, щоб все це організувати. Тому в цілому, ситуація виглядає досить абсурдною», - впевнений Ярослав Жилкін, голова ВГО «Союз «Народна Пам'ять».

 

  • Русский
  • Українська
  • English